Чим знав Сенат?

У перші роки існування Сенат дбав про державні доходи та витрати, відав явкою дворян на службу, був органом нагляду за розгалуженим бюрократичним апаратом. Через кілька днів після заснування Сенату 5 (16) березня 1711 р.

Сена́т (лат. senātus; від лат. senex — літер. «старий») — один із найвищих органів державної влади, часто верхня палата законодавчих зборів (парламенту).

Сенат затверджував закони та результати виборів, контролював діяльність магістратів. Таким чином, сенат фактично здійснював керівництво державою. Постанови сенату (s. c., senatus consulta) мали силу закону, як і постанови народних зборів і зборів плебеїв — плебісциту.

12 (23) грудня 1741 року, невдовзі після вступу на престол, Імператриця Єлизавета видала указ про скасування кабінету та про відновлення Урядового сенату (перед тим знову іменувався Високим) на його колишній посаді.