Чому вчить нас Полліанна?

Головна центральна ідея повісті – це вміння грати «на радість». Книга вчить радіти будь-якій дрібниці в житті, знаходити щось світле та радісне навіть у найжахливішій та безвихідній ситуації. Завжди шукати привід для радості. Всі ми з дитинства знаємо багато різних ігор, але про гру на радість чули не багато.

Полліанна допомогла змінити життя лежачої хворої місіс Сноу. Дівчинка сказала місіс Сноу, що якщо не можеш вставати і ходити, можна радіти з того, що працюють руки.

Дівчинку Полліанна назвали на честь мами Анни та тітки Поллі. Юній героїні одинадцять років, вона росте доброю, чуйною та життєрадісною дівчинкою. Коли мама вмирає, вона живе із татом.

Полліанна переїжджає до тітки після смерті батька. Та не рада дівчинці – вона терпить її лише з почуття обов'язку. Тяжко жити, коли тебе ніхто не любить. Але батько навчив Полліанну незвичайної «грі на радість».