Хто вигадав назву епохи Відродження?

Походження терміна Італійське слово "rinàscita" зустрічається в "Коментарях" Лоренцо Гіберті (I Commentari, 1452-1455), книзі про художників його часу, звідки це слово запозичив Джорджо Вазарі, що склав «Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів» (1550).

Термін "Відродження", що означало повернення до цінностей античного світу (хоча інтерес до римської класики виник ще в 12 столітті), з'явився в 15 столітті і отримав теоретичне обґрунтування в 16 столітті у працях Вазарі, присвячених творчості знаменитих художників, скульпторів та архітекторів.

Епоха Відродження, Яка почалася в Італії в першій чверті XV століття, перевернула середньовічний світ, змінивши його назавжди. У перекладі з французької або італійської "ренесанс– це «народжений заново», що пов'язано з відродженням у мистецтві античних традицій.

Відродження, або Ренесанс – має світове значення епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну Середнім століттям і що передує Просвіті та Новому часу. Відродження виникло Італії — його перші ознаки з'явилися ще XIII-XIV ст.