Ким був Симонов під час війни?

Учасник боїв на Халхін-Голі (1939) та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Заступник генерального секретаря Спілки письменників СРСР.

Герой Соціалістичної Праці та лауреат шести Сталінських премій. Починав війну в званні батальйонного комісара, дослужився до чину підполковника, а після війни йому привласнили звання полковника.

Мати, княжна Олександра Оболенська, виховувала його з вітчимом, викладачем військової справи. Костянтин Симонов закінчив 7 класів та навчався у ФЗУ, працював токарем. Після арешту вітчима та виселення з дому у 1931 році його родина переїхала до Москви.

На жаль, подальша доля Анатолія склалася трагічно. Він так і не знайшов своє місце в житті, пристрастився до згубних звичок, довго поневірявся по друзям-товаришам. У 36 років його не стало. Після розлучення батьків Марія Симонова два роки жила з бабусею.