Коли пишеться ЄП?

Суфікс-ен, завжди ненаголошений (заударний), зазвичай займає у слові позицію після поєднань приголосних, напр.: літерний, листяний, лікарський, молитовний, мислений, вогненний, болісний, казарменний, маневрений, оспенный, грунтовий, безглуздий, безвітряний; але: солом'яний, обідній.

(Примітка: якщо в основі дієслова голосні а (я) або е, то додається суфікси -н-або -нн-; якщо основа дієслова закінчується на голосний і чи приголосний, то додається суфікси –він– або –ен– Залежно від виду дієслова.)

Це орфограма "Правопис н і нн у повних прикметниках": в прикметників з суфіксами –ін-, -ан-, -ян- пишеться одна н, в прикметників з суфіксами -енн-, -онн- пишеться дві н. Слова із суфіксом -ан-: шкіряний, із суфіксом -ян-: срібний, із суфіксом –ін-: лебединий.

Суфікси –анн-(-янн-),-ен– у пасивних дієприкметниках завжди ненаголошені; суфікс –вінн– Завжди під наголосом.