Що називають обертонами?

1. Муз., Фіз. Звук, додатковий тон до основного, що надає звуку особливий відтінок, тембр.

Обертони (Нім. Ober – високий, Ton – звук) в акустиці – призвуки, що входять до спектру музичного звуку; висота обертонів вище від основного тону (звідси назва). Наявність обертонів обумовлено складною картиною коливань тіла, що звучить (струни, стовпа повітря, мембрани, голосових зв'язок і т.д.

Обертоном називається будь-яка власна частота вище першої, найнижчої (основний тон), а ті обертони, Частоти яких відносяться до частоти основного тону як цілі числа, називаються гармоніками, причому основний тон вважається першою гармонікою.

Гортаноглотка – це частина глотки, в якій здебільшого зароджуються характерні обертони грудного голосу. Ті вібрації, які ви відчуваєте у верхній частині грудної клітки під час співу низьких нот, викликані обертонами, що утворюються саме в цій галузі.