Що показує радіоактивний аналіз у археології?

Радіовуглецевий аналіз – це метод визначення віку деяких археологічних пам'яток органічного походження, які не старші ніж близько 50 000 років. Ця техніка була розроблена у 1940-х роках. Зазвичай використовується її визначення віку раковин, кісток, шкіри, хутра, насіння, дерева тощо.

Радіоізотопне датування широко застосовується у геології, палеонтології, археології та інших науках. Це джерело майже всіх абсолютних датувань різних подій історії Землі. До його появи були можливі лише відносні датування – прив'язка до певних геологічним ерам, періодам, епох і т.д.

Метод застосовується визначення віку копалин залишків. В основі методу лежить явище природної радіоактивності одного з ізотопів вуглецю. Радіоактивний вуглець накопичується протягом життя організму. Після смерті організму радіоактивний ізотоп вуглецю розпадається (а нерадіоактивний ні).