У чому є пафос трагедії Фауст?

Трагедія героя у вічному пошуку істини, у вічному занепокоєнні, неможливості пізнати таємниці буття. Здійснивши масу гріховних вчинків, Фауст шкодує, він легко розлучається з життям, вибираючи момент. Душа його врятована від лап Мефістофеля.

Трагедія Гете "Фауст" присвячена вічним людським проблемам. Це питання добра і зла, любові, сенсу життя і т. д. У своєму творі автор показує, що жодна людина не може жити вічно, це випробування нікому не під силу.

Весь свій життєвий досвід великий поет та мислитель Гете втілив у геніальній трагедії «Фауст». У основу її лягла німецька легенда XVI ст. про маг і чаклун, який уклав договір з дияволом. Але старовинний сюжет був для Гете лише приводом, щоб зафіксувати свої роздуми над пекучими питаннями сучасності.

У Гете і в подальших інтерпретаціях Мефістофель допомагає Фаусту спокусити красиву та безневинну дівчину (зазвичай її звуть Гретхен), чиє життя зрештою виявляється зруйновано, коли вона дає життя позашлюбному синові Фауста.