Як називається дно Світового океану?

Основні частини дна шельф, материковий схил, ложе океану, глибоководні жолоби, серединно-океанічні хребти, підводні улоговини, океанічні плато. Підводна околиця материка складається з шельфу (мілини), материкового схилу та материкового підніжжя.

Вирівнювання вершин цих вулканів відбувається за допомогою океанічних течій. Піднімаючись над водою, вершини вулканів утворюють острови (наприклад, Гавайські). Дно океанів вкрите морськими опадами.

Найглибші ділянки дна Світового океану називаються жолобами чи западинами. У Тихому океані найглибша – Маріанська западина (11022 м), в Атлантичному – жолоб Пуерто-Ріко (8742 м), в Індійському – Яванська западина (7209 м), у Північно-Льодовитому – Гренландське море (5527 м).

Ложе океану – Найбільший елемент рельєфу дна Світового океану, який переважно представлений підводними рівнинами із середньою глибиною \(3\)–\(4\) тис. м і подводними хребтами, що розділяють їх, і підняттями. Ложе океанів займає простір між підніжжям материків та серединно-океанічними хребтами.