Як відреагувала Віра на лист Желткова?

Жовтків писав так: «Я не винен, Віро Миколаївно, що богу було завгодно послати, мені, як величезне щастя, любов до Вас. Сталося так, що мене в житті не цікавить ніщо: ні політика, ні наука, ні філософія, ні турбота про майбутнє щастя людей — для мене все життя полягає тільки у Вас.Oct 15, 2014

Тільки після смерті Жовткова Віра вперше його побачила: «І розсунувши в обидва боки волосся на лобі мерця, вона міцно стиснула руками його віскі і поцілувала його в холодне, вологе чоло довгим дружнім поцілунком», – і зрозуміла, «Що та любов, про яку мріє кожна жінка, пройшла повз неї».

Почуття ж віри до Жовткову можна охарактеризувати приказкою: «Маючи – не цінуємо, втративши – плачемо». Княгиня розуміє, що повз неї пройшло велике кохання, яке «повторюється лише один раз на тисячу років», лише після самогубства Желткова.

– Що подумала Віра Миколаївна, коли побачила листа? "Ах, це – той!" – З незадоволенням подумала Віра". Мабуть, це далеко не перше лист, яке отримує княгиня від свого шанувальника