Як за старих часів називали жебраків?

Голь – безпритульні обірванці, жебраки, босяки.

За старих часів найпоширеніший тип жебраків становили мандрівні співаки, переважно сліпі, наприклад, у Малоросії сліпці старці, бандуристи чи кобзарі. У Великоросії цей вид жебраків звався калик-перехожих.

Жебрак може вийти зі свого стану лише із зовнішньою допомогою, внутрішніх механізмів для подолання цього стану немає. Бідний людина може зманеврувати наявними в неї ресурсами, жебраку маневрувати нема чим.

Старослов'янське – нішть. Загальнослов'янське – niscь. Прикметникжебрак», що означає «дуже бідний», «що живе на милостиню», запозичено зі старослов'янської мови в XI ст. Спорідненими є: Українське – жебрак.