Які препарати належать до низькомолекулярного гепарину?

У США у клінічній практиці використовують три препарати низькомолекулярного гепарину: далтепарин, еноксапарин (ці лікарські засоби також зареєстровані і в Україні) та тинзапарин [4]. Причому показання до застосування, затверджені FDA для кожного з цих лікарських засобів, відрізняються одна від одної.

Від звичайного гепарину низькомолекулярні гепарини (НМГ) відрізняються меншою здатністю каталізувати інактивацію тромбіну (ф. IIa) порівняно з інактивацією фактора Xa.

Препарати нефракціонованого гепарину вводять внутрішньовенно, у вигляді краплинних інфузій, підшкірно, внутрішньом'язово. Низькомолекулярні гепарини вводять підшкірно, внутрішньом'язово, а деякі препарати перорально. До переваг гепаринів з низькою молекулярною масою відноситься менша ймовірність розвитку тромбоцитопенії.

Гепарин існує у двох формах: оригінальний нефракціонований гепарин (НФГ) та новіша форма, яка називається низькомолекулярним гепарином (НМГ).