Якими були наслідки освоєння цілини?

Першим результатом освоєння цілини стало різке збільшення сільськогосподарського виробництва: у 1954 році СРСР зібрав 85,5 млн. тонн зерна (у тому числі на цілині – 27,1 млн. тонн), а в 1960 році – вже 125 млн. тонн (у тому числі на цілині – 58,7 млн. тонн).

За роки освоєння цілини в Казахстані кардинально змінився рівень технічної оснащеності сільського господарства. А саме техніка, як відомо, є основним знаряддям виробництва та вирішальним фактором у розвитку сільського господарства в цілому.

Валове виробництво зерна в Казахстані за час освоєння цілини (1954-1960 рр.) склали майже 106 млн. тонн, середньорічне виробництво зерна в ці роки більш ніж у 3,8 раза перевищило показники за 1949-1953 рр. Казахстан здав державі за ці роки понад 63,4 млн тонн хліба.

Її метою було збільшення збирання зернових культур за рахунок екстенсивних методів розвитку. У 1954 року у степу Казахстану було спрямовано виробничі сили та робочі кадри, які влаштовували нові посівні зони. Значення цього заходу специфічно. Окрім збільшення обсягів зерна швидко розвивалася інфраструктура.