Звідки пішли імбирні пряники?

Імбирний пряник був завезений до Європи 992 року вірменським ченцем Григорієм Макаром. Проживши 7 років у Бондаройє (Франція) він навчив французьких християн мистецтву випікання імбирних пряників. Григорій помер 999 року. У XIII столітті імбирний пряник привезли до Швеції іммігрантами з Німеччини.

Документально імбирний пряник був вперше згаданий Англії в 1390, коли був записаний перший рецепт: крихти хліба замочувалися в суміші меду та імбиру. За цією легендою рецепт був доставлений хрестоносцями, котрі повернулися з чергового походу. Але коржики з великою кількістю прянощів та меду робили ще у Стародавньому Єгипті.

Найперша згадка про випічку цього солодкого дива датується 1793 роком у місті Дрейтон (Англія), в даний час саме це місто вважається батьківщиною солодких. імбирних пряників. Лише через одне століття імбирне печиво стали улюбленими ласощами в Німеччині.

Пряник (пряник, пря́нок, пряник, пряник) — борошняний кондитерський виріб, що випікається із спеціального пряничного тіста; печиво на меді або цукрі з прянощами.