Звідки походить слово юродивий?

Давньоруське – юродив. У сучасну російську мову слово прийшло з старослов'янського. Має значення: «недоумка, психічно ненормальна людина, іноді злиденна, на думку глибоко віруючих людей, що володіє даром ясновидіння».

Юро́дство (від ст. слав. оурод, юрод — «дурень, божевільний») — навмисне старання здаватися дурним, божевільним. У православ'ї юродиві — шар мандрівних ченців та релігійних подвижників.

Блаженними називаються і "Божі люди", які ведуть схожу з юродивими життя, але чий подвиг не цілком дорівнює подвигу юродивого». Подвиг юродивого, в відмінність від «Божої людини», має яскраву соціальну спрямованість.

Потім, коли християнство вже стало нормою і перетворилося на державну релігію, нові юродиві почали викривати суспільство та звинувачувати його у відступництві від Христа. На думку істориків, перші подвижники, яких можна з повним правом назвати юродивими, з'явились лише у VI столітті. Юродиві – це «люди справи».